Зоологи вже давно звернули увагу на здатність вусоногих ракоподібних міцно прикріплюватися до каменів, причалів і корпусів кораблів. Клей цих ракоподібних перевершує своїми властивостями будь-який клей, виготовлений людиною. Те, як їм вдається прикріпитися до мокрих поверхонь, ще донедавна залишалося загадкою.

 Поміркуйте. Під час досліджень вчені побачили, що личинки ракоподібних, плаваючи у воді, досліджують різні поверхні. Для чого? Щоб знайти таку поверхню, до якої можна прикріпитися. Знайшовши підхоже місце, личинка починає виділяти дві речовини. Перша речовина жирна. Вона відштовхує воду, так би мовити, підготовляючи поверхню до нанесення другої речовини, яка складається з білків за назвою фосфопротеїни.

 Разом ці речовини утворюють сильний клей, який не руйнується навіть під дією бактерій. Завдяки йому ракоподібні здатні проводити все своє життя, прикріпившись до однієї поверхні.

 Процес утворення клею у ракоподібних насправді набагато складніший, ніж вважалось раніше. Один з вчених, який досліджував цей процес, сказав: «Яке ж винахідливе вирішення проблеми приклеювання до поверхні, яка є під водою!» Дослідження в цій сфері можуть допомогти вченим створити клеї, здатні склеювати предмети у воді, а також синтетичні біоадгезиви для використання в електроніці та для медичних імплантатів.

 Як ви вважаєте: клей ракоподібних — результат еволюції чи задуму?