Книга Єзекіїля 3:1—27
3 Він сказав мені: «Сину людський, з’їж те, що перед тобою*. З’їж цей сувій, а тоді йди і говори до народу Ізра́їля».+
2 Тож я відкрив уста, і він дав мені з’їсти цей сувій
3 та сказав: «Сину людський, їж, наповни свій шлунок сувоєм, який я тобі даю». Я почав їсти, і він був у моїх устах солодкий, як мед.+
4 Він сказав: «Сину людський, іди до народу Ізра́їля і передай їм мої слова.
5 Я посилаю тебе не до народу з незрозумілою та незнаною мовою, а до народу Ізра́їля,
6 не до численних народів з незрозумілою та незнаною мовою, чиїх слів ти збагнути не можеш. Якби я послав тебе до них, вони послухали б тебе.+
7 Але народ Ізра́їля не захоче тебе слухати, бо вони не хочуть слухати мене.+ Усі Ізра́їлеві нащадки — люди твердолобі й уперті.+
8 Я зробив твоє обличчя таким твердим, як їхні обличчя, і твоє чоло таким твердим, як їхні чола.+
9 Я зробив твоє чоло як алмаз, твердішим за кремінь.+ Не бійся їх і не лякайся їхніх облич,+ хоч вони бунтівний народ».
10 Він продовжив: «Сину людський, вислухай усі слова, які скажу тобі, і візьми їх до серця.
11 Піди до вигнанців, до твого народу*,+ і — чи послухають вони, чи ні — скажи їм: “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова”».+
12 Після цього дух поніс мене,+ і я почув позаду себе голос, який прогримів: «Хай благословляється слава Єгови у місці його перебування».
13 Я чув шум від крил живих істот+ — крил, що торкалися одне одного, і звук коліс,+ які були поруч з істотами, а також сильний гуркіт.
14 Дух узяв мене і поніс. Я йшов засмучений, мій дух був розгніваний, і сильна рука Єгови була на мені.
15 Тож я прийшов у Тель-Авı́в до вигнанців, які жили коло річки Кева́р.+ Я був приголомшений+ і пробув серед них сім днів.
16 А по семи днях Єгова сказав мені:
17 «Сину людський, я поставив тебе вартовим для народу Ізра́їля,+ і ти маєш слухати, що́ я тобі говоритиму, та від мого імені перестерігати їх.+
18 Якщо я скажу грішникові: “Ти обов’язково помреш”, а ти не застережеш його і нічого не говоритимеш, щоб відвернути грішника від шляху беззаконня і зберегти йому життя,+ то він помре за свої провини, бо він грішник,+ але плату за його кров я вимагатиму від тебе*.+
19 Та якщо ти застережеш грішника, але він не відвернеться від беззаконня і не покине беззаконного шляху, то він помре за свої провини, а ти обов’язково врятуєш своє життя*.+
20 Якщо ж праведник відкине праведність та буде чинити зло*, то я покладу перед ним камінь спотикання і він помре.+ Якщо ти його не застерігав, він помре за свій гріх і його праведні діла не згадаються, але плату за його кров я вимагатиму від тебе*.+
21 Та якщо ти застережеш праведника, щоб він не грішив, і він не буде грішити, то цей праведний житиме, бо прийняв пересторогу,+ а ти врятуєш своє життя*».
22 Рука Єгови була на мені, і він промовив до мене: «Іди в долину, і там я говоритиму з тобою».
23 Тож я пішов у долину, а там — слава Єгови,+ подібна до тої слави, яку я бачив біля річки Кева́р.+ І я впав долілиць.
24 Тоді я сповнився духом і завдяки цьому встав.+ Бог же сказав мені:
«Піди і зачинись у своєму домі.
25 Сину людський, знай: вони зв’яжуть тебе мотузками, і ти не зможеш виходити до них.
26 Я зроблю так, що твій язик прилипне до піднебіння, і ти онімієш та не зможеш їм докоряти, бо вони бунтівний народ.
27 Коли ж я промовлятиму до тебе, то відкрию твої уста, і ти скажеш їм:+ “Ось що говорить Всевладний Господь Єгова”. І хто слухає, нехай слухає,+ а хто не хоче слухати, хай не слухає, бо вони бунтівний народ.+
Примітки
^ Букв. «з’їж, що знайдеш».
^ Букв. «синів твого народу».
^ Або «я буду вважати тебе відповідальним за його кров».
^ Або «душу».
^ Або «несправедливість».
^ Або «я буду вважати тебе відповідальним за його кров».
^ Або «душу».