Числа 14:1—45
14 І вся громада здійняла сильний плач. Люди кричали й плакали цілу ніч.+
2 Усі ізраїльтяни почали нарікати на Мойсея та Аарона,+ і ціла громада стала говорити: «Ліпше б ми померли в єгипетському краю або в цій пустелі!
3 Чому Єгова привів нас у цей край? Щоб ми загинули тут від меча?+ Наші дружини і діти стануть здобиччю.+ Хіба не ліпше нам повернутися в Єгипет?»+
4 Вони навіть говорили один одному: «Оберімо собі провідника і повертаймося в Єгипет!»+
5 Тоді Мойсей і Аарон попадали ниць перед усім ізра́їльським збором, який там зібрався.
6 Ісус,+ син Нави́на, і Кале́в,+ син Єфунне́, які були серед тих, хто розвідував край, роздерли свій одяг
7 і звернулись до всієї ізра́їльської громади: «Край, який ми ходили розвідувати, дуже-дуже добрий.+
8 Якщо Єгова буде нами задоволений, то обов’язково приведе нас у цей край і дасть нам його, край, що тече молоком і медом.+
9 Тільки не бунтуйтесь проти Єгови і не бійтесь людей того краю,+ бо ми легко їх переможемо*. Вони не мають захисту, а з нами Єгова.+ Не бійтеся їх!»
10 Але вся громада хотіла закидати їх камінням.+ Тоді слава Єгови з’явилась над наметом зборів на очах усіх ізраїльтян.+
11 І Єгова сказав Мойсею: «Доки цей народ буде зневажати мене?+ Доки вони не віритимуть мені, хоча я зробив серед них стільки чуд?+
12 Я вражу їх пошестю і знищу їх, а тебе зроблю великим народом — народом, сильнішим від них».+
13 Мойсей же сказав Єгові: «Тоді єгиптяни, з-поміж яких ти вивів цей народ своєю сильною рукою, почують+
14 і розкажуть про це мешканцям того краю, які чули, що ти, Єгово, перебуваєш серед цих людей,+ з’являєшся їм лице в лице,+ що ти — Єгова, що твоя хмара перебуває над ними і що вдень ти йдеш попереду них у стовпі хмари, а вночі — у стовпі вогню.+
15 Якщо ти вигубиш цей народ — усіх відразу*, то народи, які чули про твою славу, скажуть:
16 “Єгова не зміг ввести цей народ у край, який поклявся їм дати, тому й вигубив їх у пустелі”.+
17 Єгово, прошу, вияви всім свою велику силу, адже ти сам говорив:
18 “Єгова негнівливий, сповнений відданої любові,+ він прощає провини та переступи, але ніколи не залишає винних без кари. За провину батьків він карає синів до третього і четвертого покоління”.+
19 Тож, будь ласка, вияви свою велику віддану любов і прости провину цього народу, як ти прощав його відтоді, як він вийшов з Єгипту».+
20 І Єгова сказав: «Добре, я прощу, як ти і просиш.+
21 Але, клянусь собою*, вся земля буде наповнена славою Єгови.+
22 І жоден з тих, хто бачив мою славу і мої чуда+ в Єгипті та в пустелі, але десять разів випробовував мене+ і не слухався мого голосу,+
23 ніколи не побачить краю, який я поклявся дати їхнім батькам. Знайте, жоден з тих, хто зневажав мене, не побачить цього краю.+
24 Але в мого слуги Кале́ва+ був зовсім інший дух, і він усім серцем слухався мене, тому я обов’язково приведу його в край, який він розвідував, і його нащадки заволодіють цим краєм.+
25 Оскільки в долині живуть амаликітя́ни і ханаа́нці,+ то завтра повертайтесь і вирушайте в пустелю дорогою, яка веде до Червоного моря».+
26 Потім Єгова сказав Мойсею та Аарону:
27 «Доки ця зла громада буде нарікати на мене?+ Я чую всі нарікання ізраїльтян.+
28 Скажи їм: “Так говорить Єгова: «Клянусь собою*, я зроблю вам усе, що ви говорили і що я чув!+
29 У цій пустелі залишаться ваші трупи+ — трупи всіх, хто пройшов перепис, кому 20 років і більше, усіх, хто нарікав на мене.+
30 Хоч я і поклявся*, що ви будете жити в цьому краю,+ але ніхто з вас не ввійде туди, крім Кале́ва, сина Єфунне́, та Ісуса, сина Нави́на.+
31 Я приведу туди ваших дітей, про яких ви казали, що вони стануть здобиччю,+ і вони побачать той край, який ви відкинули.+
32 А ваші трупи залишаться в цій пустелі.
33 Ваші сини будуть пастухами в пустелі 40 років,+ і вони відповідатимуть за вашу невірність*, аж поки ви всі до одного не помрете в пустелі.+
34 Оскільки ви розвідували той край 40 днів,+ ви відповідатимете за ваші провини 40 років+ — день за рік, день за рік — і зрозумієте, що означає противитись мені*.
35 Я, Єгова, сказав і виконаю все, що говорив про цю злу громаду, про тих, хто пішов проти мене: усі вони загинуть у цій пустелі, всі до одного помруть.+
36 Чоловіки, яких Мойсей послав розвідати край і які, повернувшись, говорили тільки погане про той край+ та підштовхнули всю громаду до нарікання,
37 чоловіки, які принесли погану звістку, будуть покарані і помруть перед Єговою.+
38 Але Ісус, син Нави́на, і Кале́в, син Єфунне́, які були серед тих, хто ходив розвідувати край, неодмінно залишаться живими»”».+
39 Коли Мойсей передав ці слова всім ізраїльтянам, вони дуже засмутились.
40 Вставши рано-вранці, вони вирішили піднятися на гору. Вони говорили: «Ми згрішили. Але тепер ми готові піти на гору, в те місце, про яке говорив Єгова».+
41 Але Мойсей сказав: «Чому ви порушуєте наказ Єгови? З цього нічого не вийде.
42 Не йдіть туди, бо Єгова не з вами. Якщо ж підете, то вороги вас переможуть.+
43 Там ви зустрінете амаликітя́н та ханаа́нців+ і загинете від їхнього меча. Ви відвернулися від Єгови і перестали слухатись його, тому Єгова не буде з вами».+
44 Однак вони зухвало пішли на гору,+ а Мойсей і ковчег угоди Єгови залишилися в таборі.+
45 Тоді амаликітя́ни і ханаа́нці, які жили на тій горі, зійшли та розбили їх і гналися за ними до Хо́рми.+
Примітки
^ Букв. «вони хліб для нас».
^ Букв. «як одного чоловіка».
^ Букв. «як живий я».
^ Букв. «як живий я».
^ Букв. «я підняв свою руку».
^ Букв. «проституцію».
^ Або «мати мене за ворога».