Друга книга Самуїла 6:1—23
6 Давид знову зібрав найліпші загони Ізра́їля — 30 000 чоловіків.
2 Потім він з усіма своїми людьми пішов у Ваа́ле-Юду, щоб забрати звідти ковчег правдивого Бога,+ який сидить на престолі над* херувимами,+ — ковчег, перед яким кличуть ім’я Єгови, Бога військ.+
3 Вони поставили ковчег правдивого Бога на новий віз,+ аби вивезти його з дому Авінада́ва,+ що стояв на пагорбі. Віз супроводжували У́зза та Ахı́о, сини Авінада́ва.
4 Тож ковчег правдивого Бога вивезли з дому Авінада́ва, і Ахı́о йшов попереду ковчега.
5 Давид і всі мешканці Ізра́їлю веселилися перед лицем Єгови, граючи на арфах та інших струнних інструментах,+ на бубнах,+ систрах, кимвалах,+ а також на різних інструментах з ялівцю.
6 Коли вони прийшли до току Нако́на, то У́зза простягнув руку і підтримав+ ковчег правдивого Бога, бо його мало не перекинула худоба.
7 Тоді Єгова запалав гнівом на У́ззу. Правдивий Бог вразив його+ за нешанобливий вчинок,+ і він помер біля ковчега правдивого Бога.
8 Давид розсердився* через те, що Єгова спалахнув гнівом на У́ззу, тому це місце донині називається Пере́ц-У́зза*.
9 Того дня Давид злякався Єгови+ і сказав: «Як же до мене увійде ковчег Єгови?»+ —
10 і не захотів забрати ковчег Єгови до себе, в Давидове місто.+ Натомість він наказав віднести його в дім гатя́нина Ове́д-Едо́ма.+
11 Ковчег Єгови залишався в домі гатя́нина Ове́д-Едо́ма три місяці, і весь той час Єгова благословляв Ове́д-Едо́ма і всіх його домашніх.+
12 Царю Давиду сказали: «Єгова благословляє домашніх Ове́д-Едо́ма і все, що в нього є, бо в його домі стоїть ковчег правдивого Бога». Тоді Давид пішов і, радіючи, переніс ковчег правдивого Бога з дому Ове́д-Едо́ма в Давидове місто.+
13 Коли ті, хто ніс+ ковчег Єгови, зробили шість кроків, Давид склав у жертву бика і відгодоване теля.
14 Давид, одягнений* у лляний ефо́д,+ з усіх сил танцював перед Єговою.
15 Цар і всі мешканці Ізра́їлю несли ковчег+ Єгови, радісно+ вигукуючи під звуки рога.+
16 Коли ковчег Єгови вносили в Давидове місто, то Мелхо́ла,+ Сау́лова дочка, дивилася з вікна. Побачивши, як цар Давид скаче і танцює перед Єговою, вона почала зневажати його у своєму серці.+
17 Ковчег Єгови принесли і поставили в наметі, який приготував Давид.+ Потім цар склав цілопалення+ і мирні жертви+ перед лицем Єгови.+
18 Закінчивши приносити цілопалення і мирні жертви, Давид поблагословив народ в ім’я Єгови, Бога військ.
19 Також він дав численному ізра́їльському народові — кожному чоловікові й жінці — по хлібному кільцю і по кругу пресованих фініків та родзинок. Після цього всі люди розійшлися по домах.
20 Коли Давид повернувся, щоб поблагословити своїх домашніх, Мелхо́ла,+ дочка Сау́ла, вийшла йому назустріч і сказала: «Але ж прославився сьогодні цар Ізра́їля, оголившись на очах рабинь своїх слуг, ніби якийсь пустоголовий чоловік!»+
21 Давид відповів їй: «Я радів перед Єговою, який вибрав мене замість твого батька чи когось іншого з його роду і поставив провідником Ізра́їля,+ народу Єгови. Тому я буду веселитися перед Єговою
22 і впокорюся ще більше та ще більше принижуся у своїх очах, а в очах рабинь, про яких ти казала, я прославлюсь».
23 І Мелхо́ла,+ Сау́лова дочка, до самої смерті не мала дітей.
Примітки
^ Або, можливо, «між».
^ Або «засмутився».
^ Озн. «прорив [гніву] проти У́ззи».
^ Букв. «підперезаний».