Як з’явилися синагоги?

СЛОВО «синагога» походить від грецького слова, яке означає «зібрання» або «збирання разом». Ця назва доречна, оскільки з давніх часів юдеї збиралися в синагогах для навчання і поклоніння. У Єврейських Писаннях прямо не говориться про синагоги, але з Грецьких Писань чітко видно, що такі місця для зібрань уже існували в першому столітті н. е.

Більшість вчених вважає, що синагоги з’явилися під час вавилонського поневолення юдеїв. В «Юдейській енциклопедії» (англ.) пояснюється: «Залишившись без храму на чужині, вигнанці потребували потіхи, тому вони час від часу зустрічалися, імовірно по суботах, і читали Писання». Коли юдеї повернулися з вигнання, вони, очевидно, продовжували збиратися разом, щоб молитися та читати Писання. І всюди, де юдеї оселялись, вони засновували синагоги.

У першому столітті н. е. синагоги вже були осередком релігійного і суспільного життя в юдейських громадах, що існували в Середземномор’ї, на Близькому Сході та в Ізраїлі. Професор Єрусалимського університету Лі Левін каже: «Синагога служила місцем для навчання, споживання священної їжі, судових засідань, зберігання фондів громади та обговорення політичних і соціальних питань». Він додає: «Звичайно, найважливішими були релігійні служби». Тож не дивно, що Ісус часто відвідував зібрання в синагогах (Марка 1:21; 6:2; Луки 4:16). Там він навчав, давав настанови і підбадьорював присутніх. Після заснування християнського збору апостол Павло теж багато проповідував у синагогах. Люди, які цікавились духовним, зазвичай приходили до синагоги. Тому Павло, увійшовши в якесь місто, спочатку йшов до синагоги і там проповідував (Дії 17:1, 2; 18:4).