«Титанік» — «найвідоміше в історії судно»
«Титанік» — «найвідоміше в історії судно»
10 КВІТНЯ 1912 РОКУ. «Титанік» відпливає від пристані Саутгемптона (Англія) і бере курс на Нью-Йорк (США).
11 КВІТНЯ. Корабель підбирає пасажирів у Шербурі (Франція) та Куїнстауні (тепер Ков; Ірландія) і пливе у відкритий Атлантичний океан.
14 КВІТНЯ. Коло 23:40 судно стикається з айсбергом.
15 КВІТНЯ. О 2:20 ночі «Титанік» тоне, внаслідок чого гине близько 1500 людей.
ЯКИМ кораблем був «Титанік»? Що спричинило його катастрофу? Відповіді на ці запитання можна дізнатись, відвідавши Музей народної творчості і транспорту Ольстеру, розташований поблизу Белфаста (Північна Ірландія).
Чим він був особливий?
Колишній куратор вищезгаданого музею, Майкл Мак-Коган, висловився про «Титанік» як про «найвідоміше в історії судно». Щоправда, «Титанік» був не першим кораблем такого класу. На верфі «Харланд енд Вольфф» у Белфасті побудували троє величезних суден, і «Титанік» був другим з них *. Його довжина становила 269 метрів, а ширина — 28 метрів. Мало який корабель міг зрівнятися з ним розмірами.
Керівники судноплавної компанії «Уайт стар лайн» розраховували, що їхні гігантські лайнери стануть основним транспортним засобом на прибуткових морських шляхах Північної Атлантики. Конкурент «Уайт стар лайн», компанія «Кунард лайн», володіла швидшими суднами, і «Уайт стар лайн» не могла випередити її в цьому. Тому вона зосередилась на будівництві більших та розкішніших кораблів, котрі приваблювали б видатних і багатих людей.
«Титанік» міг послужити ще іншій меті. Вільям Блер, директор Національних музеїв Північної Ірландії, зазначив: «У період між 1900 і 1914 роком у США щороку прибувало близько 900 000 іммігрантів». Перевезення цих людей з Європи в Америку приносило трансатлантичним судноплавним компаніям найбільші прибутки. Тож на «Титанік» покладалися великі надії.
Трагедія
Капітан «Титаніка», Е. Сміт, знав, наскільки небезпечні айсберги Північної Атлантики. Він часто плавав цими шляхами на «Олімпіку». Кілька попереджень про айсберги надсилали інші кораблі. Деякі з цих повідомлень «Титанік» зігнорував, а деякі, очевидно, не дійшли до капітана.
Раптом вахтові корабля побачили прямо по курсу айсберг і почали бити на сполох. Проте було вже пізно. Стерновому вдалося уникнути лобового зіткнення, але судно зачепило край айсберга бортом. Це пошкодило корпус «Титаніка», і вода ринула в кілька передніх відсіків. Капітан Сміт невдовзі зрозумів, що судно потоне. Він послав сигнал SOS і віддав наказ спускати шлюпки.
«Титанік» мав 16 рятувальних човнів і 4 розкладні шлюпки. Усі разом вони могли вмістити близько 1170 людей. Але на борту було коло 2200 пасажирів і членів екіпажу! Чимало рятівних човнів відпливли не повністю завантажені. До того ж більшість човнів не повернулися на місце трагедії, щоб розшукати вцілілих, котрі ще трималися на поверхні води. Отже врятувалося лише 705 людей.
Уроки і подальші відкриття
Загибель «Титаніка» спонукала морські відомства ввести додаткові вимоги щодо безпеки на морі. Згідно з однією такою вимогою, на борту корабля має бути достатньо рятувальних човнів, щоб розмістити всіх пасажирів.
Упродовж років вважалося, що «Титанік» затонув так швидко, бо під час горезвісного зіткнення отримав велику пробоїну в корпусі. Однак 1985 року, після того як «Титанік» знайшли на дні океану, дослідники дійшли іншого висновку: внаслідок перебування у крижаній воді сталеві елементи корабля стали крихким і почали тріскатись. Менш ніж через три години після зіткнення судно розломилося навпіл і затонуло. Так сталася одна з найбільших катастроф в історії мореплавства *.
[Примітки]
^ абз. 8 Першим був «Олімпік», а третім — «Британнік».
^ абз. 17 Життєпис одного з уцілілих пасажирів «Титаніка» читайте у «Пробудись!» за 22 жовтня 1981 року, сторінки 3—8 (англ.).
[Карта на сторінці 14]
(Повністю форматований текст дивіться в публікації)
Саутгемптон
↓
Шербур
↓
Куїнстаун (Ков)
↓
Місце загибелі «Титаніка»
Нью-Йорк
АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН
[Ілюстрації на сторінках 12, 13]
Будівництво «Титаніка»
[Ілюстрація на сторінці 13]
Гвинти «Титаніка»
[Ілюстрація на сторінці 13]
Робітники йдуть з верфі «Харланд енд Вольфф» (Белфаст, Ірландія)
[Ілюстрація на сторінці 14]
Е. Сміт, капітан «Титаніка» (справа) поряд з головним скарбником Гербертом Мак-Елроєм
[Відомості про джерело]
© Courtesy CSU Archive/age fotostock
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 12]
Pages 12 and 13: Leaving Southampton, under construction, and shipyard: © National Museums Northern Ireland; propellers: © The Bridgeman Art Library
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]
© SZ Photo/Knorr & Hirth/Bridgeman Art Library
