Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

 ІНТЕРВ’Ю | ФРЕДЕРІК ДЮМУЛЕН

«Я дедалі більше переконуюся, що існує Творець»

«Я дедалі більше переконуюся, що існує Творець»

Вже понад десять років Фредерік Дюмулен займається фармацевтичними дослідженнями у Гентському університеті (Бельгія). У минулому він був атеїстом, але згодом переконався, що життя було створене Богом. Кореспондент «Пробудись!» попросив Фредеріка, який тепер є Свідком Єгови, розповісти про його роботу і релігійні переконання.

Чи в дитинстві релігія мала на вас якийсь вплив?

Так. Моя мама була католичкою. Та коли я дізнався з книжок про хрестові походи й інквізицію, то відчув огиду до релігії і більше не хотів мати з нею нічого спільного. Я також читав про нехристиянські релігії і зрозумів, що вони не кращі. У 14 років я роздумував про моральне зіпсуття, яким просякла релігія, і зробив висновок, що Бога немає. Тож, коли у школі нас навчали теорії еволюції, я прийняв погляд про те, що життя виникло в результаті природних процесів.

Як ви зацікавились наукою?

У сім років мені подарували мікроскоп, і він став моєю улюбленою іграшкою. Серед іншого я вивчав під мікроскопом комах, якими захоплювався, наприклад метеликів.

Чому ви почали роздумувати над тим, як виникло життя?

У 22 роки я зустрів жінку, котра займалася науковою діяльністю і була Свідком Єгови. Вона вірила, що життя було створене Богом. Мені це видалося дивним. Я думав, що зможу легко довести безглуздість її переконань. Але, на мій подив, вона дала логічні відповіді на мої запитання. Відтак мене зацікавили люди, які вірять у Бога.

Через кілька місяців після цього я зустрів іншого Свідка, котрий був обізнаний з медициною. Коли він запропонував пояснити, у що вірить, я погодився, бо хотів дізнатися, чому люди вірять у Бога. Я вважав, що його погляди помилкові, і хотів йому допомогти.

 Чи вам вдалося його переконати?

Ні, не вдалося. Я почав досліджувати різні теорії про походження життя. Мене здивував погляд деяких видатних вчених: мовляв, навіть найпростіші живі клітини з огляду на свою надзвичайну складність не могли виникнути на землі. Дехто з тих вчених вважає, ніби ці клітини було занесено до нас з космосу. Питання походження життя і досі викликає чимало суперечок.

А чи є щось, у чому науковці погоджуються?

Як не дивно, багато вчених має спільну думку, що внаслідок природних процесів нежива матерія якимось чином породила життя. Я почав міркувати: «Чому вчені настільки переконані, що життя могло виникнути без Творця, коли самі не знають, як воно виникло?» Я почав досліджувати, що Біблія говорить про походження життя.

Яка думка у вас склалася про Біблію?

Чим більше я вивчав Біблію, тим більше переконувався, що вона правдива. Наприклад, лише нещодавно вчені знайшли підтвердження того, що Всесвіт мав початок. Але в найпершому вірші Біблії, записаному приблизно 3500 років тому, сказано: «На початку Бог створив Небо та землю» *. Я побачив, що всі біблійні твердження, котрі торкаються наукових питань, є дуже точними.

Я побачив, що всі біблійні твердження, котрі торкаються наукових питань, є дуже точними

Чи наукове знання не заважало вам повірити в Бога?

Ні. Я почав вірити в Бога після трьох років навчання в університеті. І сьогодні, досліджуючи будову живих організмів, я дедалі більше переконуюся, що існує Творець.

Чи можете навести якийсь приклад?

Так. Я вивчав вплив ліків і токсинів на живих істот. Мене вражають особливості будови мозку, завдяки яким він захищений від бактерій і шкідливих речовин. Між клітинами мозку і кров’ю існує бар’єр.

Чим особливий цей бар’єр?

Понад сто років тому дослідники помітили, що речовини, котрі потрапляють у кров, розносяться по всіх органах тіла, крім головного і спинного мозку. Цей факт приголомшує мене, адже мозок має величезну сітку капілярів, якою кров дістається до кожної його клітини. Завдяки крові усі клітини мозку очищаються й отримують поживні речовини та кисень. Але який механізм відмежовує кров від мозку, не дозволяючи іншим речовинам проникати з неї в клітини мозку? Протягом багатьох років це залишалося таємницею.

Як працює цей бар’єр?

Мікроскопічні кровоносні судини не подібні на пластикові трубки, вміст яких не змішується з тим, що є навколо них. Стінки кровоносних судин складаються з клітин. Через ці клітини і проміжки між ними можуть проходити речовини і мікроби. Однак клітини стінок кровоносних судин нашого мозку відрізняються від клітин інших судин. Вони щільно з’єднані між собою. Ці щільні з’єднання і самі клітини капілярів просто дивовижні. Цілий ряд складних механізмів контролює циркуляцію між кров’ю і мозком деяких речовин, наприклад кисню, диоксиду вуглецю та глюкози. У той же час білки та інші сполуки, а також клітини не можуть проникнути в мозок. Тож між мозком і кров’ю на молекулярному рівні утворюються фізичний, хімічний та електричний бар’єри. Як на мене, така будова капілярів мозку не може бути результатом еволюції.