ЗАДУМ ЧИ ВИПАДОК?
Особливості розмноження жаби реобатрахуса
АВСТРАЛІЙСЬКА жаба реобатрахус, яку ще називають турботливою жабою (з 2002 року цей вид вважають вимерлим), мала дивовижну особливість розмноження. Самка ковтала запліднені ікринки і виношувала їх у своєму шлунку протягом приблизно шести тижнів. Після цього з її рота виходили повністю розвинені жабенята.
Щоб ікринки не перетравилися, мамі необхідно було не просто перестати їсти. У її шлунку мало припинитись вироблення шлункового соку. Очевидно, утворення соку пригнічували хімічні речовини, що виділялися ікринками і жабенятами.
Жаба відкладала близько 24 ікринок. На час народження жабенят вони становили майже 40 відсотків її ваги. Щоб краще це зрозуміти, уявімо вагітну жінку, яка до своєї вагітності важила 68 кілограмів, а тепер виношує 24 дитини по 1,8 кілограма кожна! Жабенята розтягували шлунок матері настільки, що він повністю сплющував легені, і жабі доводилось дихати через шкіру.
Коли жабенята були готові покинути черево матері, вони один за одним виходили назовні протягом кількох днів. Якщо ж нависала якась небезпека, то мати могла виригнути їх усіх за раз. Одного разу дослідники спостерігали, як самка жаби виригнула за раз шість жабенят, вистріливши їх у повітря на висоту одного метра.
Дехто стверджує, що ці жаби набули таких особливостей розмноження в ході еволюції. У такому разі в будові тіла та поведінці жаби реобатрахуса мали раптово відбутися величезні зміни. «У її репродуктивній біології повільні та поступові зміни абсолютно нереальні»,— написав вчений-еволюціоніст Майкл Тайлер. Він додає: «Процес розмноження або повністю функціонує, або зовсім неможливий». Те, як розвинулися такі особливості розмноження, на думку Тайлера, можна пояснити лише «раптовим і грандіозним стрибком». Дехто вважає, що цим стрибком був акт створення *.
Як ви вважаєте? Особливості розмноження жаби реобатрахуса — результат еволюції чи задуму?
^ абз. 7 У своїй праці «Походження видів» Чарлз Дарвін написав: «Природний добір діє, тільки користуючись кожним невеликим послідовним відхиленням; він ніколи не може робити раптових великих стрибків».