Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

 ЗАДУМ ЧИ ВИПАДОК?

Особливості розмноження жаби реобатрахуса

Особливості розмноження жаби реобатрахуса

АВСТРАЛІЙСЬКА жаба реобатрахус, яку ще називають турботливою жабою (з 2002 року цей вид вважають вимерлим), мала дивовижну особливість розмноження. Самка ковтала запліднені ікринки і виношувала їх у своєму шлунку протягом приблизно шести тижнів. Після цього з її рота виходили повністю розвинені жабенята.

Щоб ікринки не перетравилися, мамі необхідно було не просто перестати їсти. У її шлунку мало припинитись вироблення шлункового соку. Очевидно, утворення соку пригнічували хімічні речовини, що виділялися ікринками і жабенятами.

Жаба відкладала близько 24 ікринок. На час народження жабенят вони становили майже 40 відсотків її ваги. Щоб краще це зрозуміти, уявімо вагітну жінку, яка до своєї вагітності важила 68 кілограмів, а тепер виношує 24 дитини по 1,8 кілограма кожна! Жабенята розтягували шлунок матері настільки, що він повністю сплющував легені, і жабі доводилось дихати через шкіру.

Коли жабенята були готові покинути черево матері, вони один за одним виходили назовні протягом кількох днів. Якщо ж нависала якась небезпека, то мати могла виригнути їх усіх за раз. Одного разу дослідники спостерігали, як самка жаби виригнула за раз шість жабенят, вистріливши їх у повітря на висоту одного метра.

Дехто стверджує, що ці жаби набули таких особливостей розмноження в ході еволюції. У такому разі в будові тіла та поведінці жаби реобатрахуса мали раптово відбутися величезні зміни. «У її репродуктивній біології повільні та поступові зміни абсолютно нереальні»,— написав вчений-еволюціоніст Майкл Тайлер. Він додає: «Процес розмноження або повністю функціонує, або зовсім неможливий». Те, як розвинулися такі особливості розмноження, на думку Тайлера, можна пояснити лише «раптовим і грандіозним стрибком». Дехто вважає, що цим стрибком був акт створення *.

Як ви вважаєте? Особливості розмноження жаби реобатрахуса — результат еволюції чи задуму?

^ абз. 7 У своїй праці «Походження видів» Чарлз Дарвін написав: «Природний добір діє, тільки користуючись кожним невеликим послідовним відхиленням; він ніколи не може робити раптових великих стрибків».