Чи ви будете рішуче зберігати непорочність?

«Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе» (ЙОВА 27:5).

1, 2. В якому символічному будівельному проекті нам треба брати участь і які питання ми розглянемо?

ВИ РОЗГЛЯДАЄТЕ план майбутнього будинку. Вас вражає практичність планування. Вам приємно роздумувати про те, як ви і ваші рідні житимете в цьому домі. А втім, ви погодитеся, що цей план і будь-які ваші ідеї щодо оселі принесуть мало пожитку, якщо ви не побудуєте дому, не оселитесь у ньому і не будете про нього дбати.

² Непорочність також може справляти на нас неабияке враження як важлива риса, що принесе багато користі нам і тим, кого ми любимо. Проте недостатньо лише позитивно думати про християнську непорочність, потрібно розвивати її і зберігати. У сьогоднішньому світі будівельні проекти нерідко є досить дорогими (Луки 14:28, 29). Для того щоб розвинути непорочність, теж необхідно чимало часу й зусиль. Але це варте того. Отож обговорімо три питання: як бути непорочними людьми? Як нам, християнам, зберігати непорочність? Що робити, коли хтось на деякий час втрачає непорочність?

Як бути непорочними людьми?

3, 4. а) Яким чином Єгова допомагає нам розвивати непорочність? б) Як розвивати непорочність, наслідуючи приклад Ісуса?

³ З попередньої статті ми довідалися, що Єгова наділив нас честю самим вирішувати, чи бути нам непорочними людьми. На щастя, він не залишив нас напризволяще. Бог вчить нас, як розвивати дорогоцінну рису, непорочність, і щедро дає нам святий дух, який допомагає застосовувати Божі вчення (Луки 11:13). Більш того, Єгова духовно захищає тих, хто намагається ходити шляхом непорочності (Прип. 2:7).

⁴ Як Єгова навчає людей зберігати непорочність? Він послав на землю свого Сина. Ісус у всьому виявляв послух перед Богом. Він «залишався слухняним аж до смерті» (Фил. 2:8). Ісус завжди слухався свого небесного Батька, навіть коли це було дуже важко. «Хай виконується не моя воля, а твоя»,— молився він до Єгови (Луки 22:42). Кожному з нас було б мудро запитати себе: «Чи я теж виявляю послух?» Якщо ми з правильних спонук постійно намагаємося бути слухняними,  то зможемо зберігати непорочність. Розгляньмо деякі сфери життя, в яких надзвичайно важливо виявляти слухняність.

5, 6. а) Як Давид наголошував на важливості виявляти непорочність, навіть коли його, здавалося, ніхто не бачив? б) З якими труднощами стикаються християни, коли перебувають на самоті?

⁵ Нам треба слухатись Єгову і тоді, коли нас, здається, ніхто не бачить. Псалмоспівець Давид показав, наскільки важливо поводитись непорочно на самоті. (Прочитайте Псалом 101:2). Давид, як цар, майже завжди був на людях, і за ним, безумовно, часто спостерігали сотні, а то й тисячі очей. (Порівняйте Псалом 26:12). Цар мусив залишатись непорочним, оскільки мав подавати народу хороший приклад (Повт. 17:18, 19). Але Давид на власному досвіді переконався, що, коли він, здавалося, був один — «серед дому» свого,— він все одно мав ходити в непорочності. А що сказати про нас?

⁶ У Псалмі 101:3 містяться такі слова Давида: «Не поставлю я перед очима своїми речі нікчемної». У наш час існує чимало ситуацій, в яких ми могли б поставити перед своїми очима якусь нікчемну річ, особливо коли ми залишаємося наодинці. Багато хто зіткнувся з таким випробуванням, шукаючи щось в Інтернеті. Легко піддатися спокусі дивитись непристойний, а можливо, й порнографічний матеріал. Але чи такий вчинок свідчитиме про послух Богу, який надихнув Давида написати вищезгадані слова? Порнографія справляє на людину згубний вплив, тому що розпалює в ній неправильні бажання й пожадливість, занечищує сумління, руйнує сім’ю і веде людину до морального занепаду (Прип. 4:23; 2 Кор. 7:1; 1 Фес. 4:3—5).

7. Який принцип допоможе нам залишатись непорочними, коли ми наодинці?

⁷ Звичайно, жоден служитель Єгови ніколи не є абсолютно сам. Наш Батько з любов’ю спостерігає за нами. (Прочитайте Псалом 11:4). Єгові, мабуть, дуже приємно бачити, як ви не піддаєтеся спокусі. Якщо ви так робите, то зважаєте на пересторогу, яка міститься в Ісусових словах з Матвія 5:28. Тож рішуче постановіть не дивитись на зображення, які можуть спонукати вас до неправильних дій. Не обмінюйте свою дорогоцінну непорочність на такий ганебний вчинок, як перегляд чи перечитування порнографічного матеріалу.

8, 9. а) Як випробовувалась непорочність Даниїла і його товаришів? б) Яким чином молоді християни тішать серце Єгови та співвіруючих?

⁸ Крім того, нам вдасться зберігати непорочність, якщо будемо слухатись Єгову, перебуваючи серед невіруючих. Подумаймо про Даниїла та його трьох товаришів. В юному віці їх забрали у вавилонський полон. Там вони жили поміж людьми, які майже нічого не знали про Єгову. Ці  четверо євреїв зіткнулися з випробуванням — їм запропонували їсти страви, заборонені Божим законом. Хлопці могли б легко оправдати свій непослух Богові. Адже їхні батьки, старійшини і священики не бачили б, що́ вони роблять. Чи хтось знав би про їхній учинок? Так, Єгова. Тому четверо євреїв рішуче постановили бути непохитними й слухняними Богу, незважаючи на тиск і ризик (Дан. 1:3—9).

⁹ Молоді Свідки Єгови по цілому світі займають таку ж позицію — дотримуються норм Бога для християн і не піддаються шкідливому тиску ровесників. Якщо ви, хлопці і дівчата, відмовляєтеся приймати наркотики, втягуватись у насилля, сварки, неморальність чи інші згубні справи, то виявляєте слухняність Єгові і так зберігаєте непорочність. Тоді ви самі отримуєте користь і тішите серце Єгови та співхристиян (Пс. 110:3).

10. а) Який неправильний погляд на блуд призвів деяких молодих людей до втрати непорочності? б) Як непорочність спонукує нас поводитися з огляду на пастку блуду?

¹⁰ Також нам необхідно бути слухняними Богові у стосунках з особами протилежної статі. Ми знаємо, що Боже Слово забороняє блуд. Однак наш послух може легко перетворитись на поблажливість. Наприклад, деякі молоді люди займаються оральним чи анальним сексом або взаємною мастурбацією, вважаючи, що ці вчинки не такі вже й погані. Адже, на думку цих хлопців і дівчат, вони насправді не «займаються сексом». Така молодь забуває — або свідомо легковажить — той факт, що біблійне поняття «блуд» включає в себе всі неправильні вчинки, через які християнин може бути вилучений зі збору *. А ще гірше те, що ці особи закривають очі на важливість зберігати непорочність. Оскільки ми намагаємося залишатись непорочними, то не шукаємо для себе оправдань. Ми не хочемо пробувати, наскільки близько можна підійти до гріха, не зазнаючи покарання. Ми не зосереджуємося лише на тому, що нас можуть покарати в судовому порядку за вчинений гріх. Натомість ми прагнемо робити приємне Єгові та уникати того, що ображає його. Ми не перевіряємо, як близько нам вдасться підійти до гріха, а тримаємося від нього якомога далі й «утікаємо від блуду» (1 Кор. 6:18). Так ми показуємо, що є справді непорочними людьми.

Як залишатись непорочними?

11. Чому має значення кожен вияв слухняності? Наведіть приклад.

¹¹ Ми розвиваємо непорочність, виявляючи послух перед Богом. Отже, ми залишаємось непорочними, коли й далі слухаємось його. Один вчинок, який свідчить про слухняність, може видаватися незначним, неважливим. Проте з таких вчинків послуху складається шлях непорочності. Наведімо приклад. Одна цеглина здається чимось незначним, але якщо ми старанно кладемо цеглину до цеглини, то побудуємо  гарний будинок. Подібно ми зберігатимемо непорочність, примножуючи свої вчинки, які свідчать про слухняність (Луки 16:10).

12. Який приклад подав Давид, зберігаючи непорочність попри погане поводження і несправедливість?

¹² Нашу непорочність особливо видно тоді, коли ми стикаємося з труднощами, поганим поводженням або ще якоюсь несправедливістю. Обговорімо згаданий у Біблії приклад Давида. В юному віці він зносив переслідування з боку царя, який мав представляти владу Єгови. Але цар Саул втратив схвалення Єгови і сильно заздрив Давиду, який подобався Богові. Все ж Саул певний час залишався при владі і з ізраїльським військом ганявся за Давидом. Єгова допустив, щоб ця несправедливість тривала протягом років. Чи Давид озлобився на Бога? Чи вирішив, що не варто далі терпіти? Ні. Навпаки, він продовжував глибоко поважати становище Саула як Божого помазанця і не мстився йому, коли видалась така нагода (1 Сам. 24:3—8).

13. Як нам зберігати непорочність, якщо хтось засмутив нас чи образив?

¹³ Як же сильно приклад Давида підбадьорює нас! Ми належимо до всесвітнього збору недосконалих людей, і будь-хто з них може повестися з нами несправедливо або й навіть виявитися невірним. Слід зазначити, що ми живемо в унікальний час, коли народ Єгови як група за жодних обставин не стане невірним (Ісаї 54:17). Та як ми реагуватимемо, якщо хтось засмутить чи образить нас? Якби ми озлобилися на одновірця і це отруїло б наше серце, то під загрозою опинилася б наша непорочність перед Богом. Поведінка інших ніколи не служить для нас виправданням, коли ми озлоблюємося на Бога чи покидаємо шлях вірності (Пс. 119:165). Витривалість допоможе нам залишатись непорочними навіть у часи випробувань.

14. Як ті, хто зберігає непорочність, реагують на зміни в організаційних питаннях чи на чіткіше розуміння біблійних вчень?

¹⁴ Також ми зберігаємо непорочність, уникаючи прискіпливого, критиканського духу. Це допомагає нам бути відданими Єгові. Сьогодні він благословляє свій народ, як ніколи раніше. Чисте поклоніння ще ніколи за всю історію не було настільки звеличене на землі (Ісаї 2:2—4). Коли щось змінюється в поясненні якихось біблійних вчень або в способі виконання тієї чи іншої справи, ми з готовністю це приймаємо. Нам приємно бачити доказ того, що духовне світло стає все яснішим (Прип. 4:18). Якщо важко зрозуміти певну зміну, ми просимо в Єгови допомоги, щоб збагнути її. Водночас ми й далі виявляємо слухняність, залишаючись непорочними.

Як бути, коли хтось втрачає непорочність?

15. Лише хто може позбавити вас непорочності?

¹⁵ Це дуже серйозне питання. Як ми довідалися з попередньої статті, непорочність — вкрай важлива риса. Без неї ми не  мали б ніяких стосунків з Єговою і жодної надії на майбутнє. Пам’ятайте, що лише одна особа у Всесвіті може позбавити вас непорочності. Ця особа — ви самі. Йов добре усвідомлював цю істину. Він сказав: «Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе» (Йова 27:5). Якщо ви теж так вирішили робити і наближаєтеся до Єгови, то ніколи не втратите своєї непорочності (Як. 4:8).

16, 17. а) Чого не слід робити, якщо християнин вчинив серйозний гріх? б) Як треба діяти в такому випадку?

¹⁶ Все ж дехто не зберіг непорочності. Як і за днів апостолів, деякі християни сьогодні втягнулися в серйозний гріх. Якщо таке трапилося з вами, то чи ситуація безнадійна? Аж ніяк. Що можна зробити? Спочатку обговорімо, чого не слід робити. Людина схильна приховувати свої неправильні вчинки від батьків, одновірців або старійшин. Однак Біблія нагадує нам: «Хто ховає провини свої, тому не ведеться, а хто признається та кидає їх, той буде помилуваний» (Прип. 28:13). Особи, які стараються приховати свої гріхи, допускаються жахливої помилки, оскільки нічого не можна втаїти від Бога. (Прочитайте Євреїв 4:13). Буває, що хтось навіть намагається вести подвійне життя — вдає, ніби служить Єгові, і в той же час продовжує чинити гріх. Така поведінка не має нічого спільного з непорочним способом життя, вона є повною його протилежністю. Єгова не приймає поклоніння особи, яка затаює тяжкий гріх. Навпаки, Його обурює таке лицемірство (Прип. 21:27; Ісаї 1:11—16).

¹⁷ Біблія дає чіткі вказівки, що́ слід робити, коли християнин вчинив серйозний гріх. Необхідно шукати допомоги в старійшин. Єгова запровадив устрій для допомоги тим, хто в духовному розумінні тяжко захворів. (Прочитайте Якова 5:14). Не дозвольте, щоб через страх перед покаранням або виправленням ви занедбали своє духовне здоров’я. Зрештою чи мудра особа відмовилася б лікувати небезпечну для життя хворобу через тимчасовий біль від уколів або операції? (Євр. 12:11).

18, 19. а) Як приклад Давида засвідчує, що непорочність знову можна розвинути? б) Що ви постановили стосовно непорочності?

¹⁸ Чи варто сподіватися цілковитого одужання? Чи можна знову розвинути непорочність? Обдумаймо ще раз приклад Давида. Він скоїв тяжкий гріх. Давид з пожадливістю дивився на жінку, яка належала іншому чоловікові, вчинив з нею перелюб і організував убивство її невинного чоловіка. У той час було б важко назвати Давида непорочною людиною. Чи його ситуація була безнадійною? Давид потребував суворого картання й отримав його. Потім з огляду на щире каяття Давида Єгова виявив до нього милосердя. Давид взяв урок з Божого картання і знову розвинув непорочність, завжди у всьому слухаючись Бога. Життя Давида доводить правдивість слів з Приповістей 24:16: «Праведний сім раз впаде — та зведеться». Що ж можна сказати про Давида? Поміркуймо, що́ Єгова сказав Соломонові про Давида після того, як той помер. (Прочитайте 1 Царів 9:4). Бог вважав Давида непорочним чоловіком. Справді, Єгова може очистити розкаяних грішників навіть від грубих гріхів (Ісаї 1:18).

¹⁹ Отож, якщо ви з любові слухатиметесь Бога, то будете непорочними людьми. Залишайтесь відданими і витривалими, а коли серйозно згрішили, виявляйте щире каяття. Яким же дорогоцінним надбанням є непорочність! Нехай кожен з нас, як і Давид, твердо постановить: «А я буду ходити в своїй непорочності» (Пс. 26:11).

[Примітка]

Як би ви відповіли?

• Як вам бути непорочною людиною?

• Яким чином ви можете зберігати непорочність?

• Що робити, аби знову розвинути непорочність?

[Запитання для вивчення]

[Рамка на сторінці 8]

«ЦЕ БЛАГОРОДНО»

Так про доброту і чесність незнайомки сказала одна жінка, яка була на п’ятому місяці вагітності. Одного разу вона зайшла до магазину кави. Через деякий час жінка зрозуміла, що залишила там свій гаманець. У ньому було 2000 доларів, сума, яку ця жінка зазвичай не носить з собою. «Я була страшенно пригнічена»,— розповіла вона пізніше місцевій газеті. Одна молода жінка знайшла гаманець і негайно почала шукати його власника. Не знайшовши нікого, вона віднесла гаманець у поліцейський відділок, а поліція зрештою розшукала вагітну жінку. Власниця гаманця з вдячністю сказала: «Це благородно, дуже благородно». Чому молода жінка доклала таких великих зусиль, щоб повернути гроші? У газеті говорилося, що жінка, Свідок Єгови, «виявила таку чесність з огляду на релігію, в якій її виховали».

[Ілюстрація на сторінці 9]

Молодь може зберігати непорочність під час випробувань

[Ілюстрація на сторінці 10]

Давид на деякий час перестав бути непорочним, але він духовно одужав