1, 2. Що зазвичай батьки і діти відчувають одні до одних і з якими труднощами вони іноді стикаються?

«ЩО Б ви найбільше хотіли сказати своїм батькам, якби довідались, що завтра вони помруть?» Таке запитання поставили сотням дітей у США. Вони не згадали про проблеми і непорозуміння, які їх, можливо, непокоїли. Натомість приблизно 95 відсотків дітей відповіли, що сказали б: «Вибачте мені» і «Я вас дуже люблю». («Строго конфиденциально. Родителям о детях», Шонті Фельдан і Ліза Райс).

² Зазвичай діти люблять своїх батьків, а батьки люблять дітей. Особливо це стосується християнських сімей. Хоча батьки і діти прагнуть бути близькими одні з одними, іноді їм нелегко спілкуватися. Навіть у тих сім’ях, в яких спілкування щире і відверте, певних тем деколи цілком уникають. Чому? Що заважає доброму обміну думками? Як долати такі перешкоди?

3. а) Чому багатьом сім’ям складно мати добрий обмін думками? б) Чому в стародавньому Ізраїлі сім’ям не було важко проводити час разом?

³ Багатьом сім’ям важко виділяти достатньо часу для змістовного спілкування. Але так було не завжди. Мойсей радив батькам в Ізраїлі: «Пильно навчиш цього [Божих слів] синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повт. 6:6, 7). Діти проводили день з мамою вдома або з татом на полі чи на роботі. Батьки і діти мали достатньо часу, щоб бути разом і спілкуватися. Отже, батьки могли добре знати потреби, бажання і особистість своїх дітей. Так само діти мали час і багато можливостей ліпше пізнати своїх батьків.

4. Що перешкоджає спілкуванню в багатьох сім’ях?

 ⁴ Сьогодні життя зовсім інше. У деяких країнах діти стають дошкільнятами ще зовсім маленькими, іноді вже в два роки. Чимало батьків працюють далеко від дому. Вони мало часу проводять з дітьми, і при цьому їхньому спілкуванню часто заважає комп’ютер, телевізор та інші електронні пристрої. У багатьох випадках діти і батьки живуть власним життям і, по суті, є чужими одні одним. Вони майже ніколи відверто не спілкуються.

5, 6. Що роблять деякі батьки, аби більше часу проводити зі своїми дітьми?

⁵ Чи можете ви викупляти час за рахунок інших справ, щоб більше спілкуватися з сім’єю? (Прочитайте Ефесян 5:15, 16). Деякі сім’ї обмежують перегляд телепрограм та фільмів і використання комп’ютера. Інші намагаються принаймні раз у день спільно споживати їжу. Чудову можливість розвивати близькі стосунки і спокійно обговорювати духовні питання батькам і дітям дає сімейне поклоніння. Дуже добре, якщо ви відводите для цього приблизно годину щотижня, але щоб у сім’ї був відвертий обмін думками, необхідно щось більше. Потрібно регулярно і щиро спілкуватися. Перед тим як твоя дитина піде до школи, скажи їй щось підбадьорливе, обговори з нею денний вірш чи помолися. Це значною мірою вплине на те, як пройде її день.

⁶ Деякі батьки зробили зміни у своєму житті, щоб більше часу проводити з дітьми. Наприклад Лора *, мати двох дітей, для цього залишила роботу з повним робочим днем. Вона говорить: «Зранку всі ми поспішали — хтось у школу, а хтось на роботу. Коли я ввечері поверталась додому, мої діти вже спали, їх вкладала спати няня. Те, що я розрахувалась з роботи, означає, що ми маємо менше  грошей. Але тепер я знаю, про що думають мої діти і які в них проблеми. Я чую, про що вони моляться, тому можу скеровувати, підбадьорювати і вчити їх».

7. На що зазвичай скаржаться і діти, і батьки?

⁷ Взявши інтерв’ю у багатьох юнаків і дівчат, автори згаданої напочатку книжки звернули увагу на іншу перешкоду для спілкування. Вони кажуть: «Найбільше, на що скаржились діти,— це те, що батьки їх не слухають». Але часто батьки мають подібну скаргу на дітей. Щоб відверто спілкуватися, членам сім’ї необхідно по-справжньому слухати одні одних. (Прочитайте Якова 1:19).

8. Як батьки можуть уважно слухати своїх дітей?

⁸ Чи ви уважно слухаєте своїх дітей? Це може бути нелегко, коли ви стомлені або коли розмова здається незначною. Але те, що на ваш погляд є незначним, може бути дуже важливим для дитини. Бути «швидкими до слухання» означає не лише уважно слухати, що дитина каже, але й спостерігати, як вона це робить. Тон голосу, жести і міміка дитини можуть багато говорити про її почуття. Також важливо ставити запитання. У Біблії написано: «Міркування в серці людини, як вода глибока, але чоловік розумний вичерпає її» (Прип. 20:5, переклад Г. Деркача). Проникливість і розважність особливо потрібні тоді, коли ви хочете обговорити з дитиною делікатні теми.

9. Чому дітям треба слухати своїх батьків?

⁹ Діти, а ви слухаєте своїх батьків? «Послухай, мій сину, напучення батька свого,— каже Боже Слово,— і не відкидай науки матері своєї» (Прип. 1:8). Пам’ятайте, ваші батьки люблять вас і прагнуть для вас найкращого. Тож мудро слухати їх і виявляти їм послух (Еф. 6:1). Слухатися легше тоді, коли є добрий обмін думками і коли знаєш, що тебе люблять. Розповідайте своїм батькам, що ви думаєте про ту чи іншу справу. Це допоможе їм зрозуміти вас. А ви у свою чергу намагайтеся зрозуміти їх.

10. Чого ми вчимося з біблійної розповіді про Рехав’ама?

¹⁰ Вам, діти, слід бути обачними, коли ваші ровесники щось вам радять. Нерідко вони говорять те, що ви хочете почути, але їхні поради не завжди вам допоможуть. По суті, вони можуть навіть завдати вам шкоди. У молодих людей немає такої мудрості і досвіду, як у старших, тому більшості юних бракує далекоглядності і вони не спроможні бачити наслідків своїх учинків. Пригадайте приклад Рехав’ама, сина царя Соломона. Коли він став царем в Ізраїлі, йому варто було зважати на пораду старших чоловіків. Натомість він послухався нерозумної поради молодих людей, які виростали разом з ним. Через це Рехав’ам втратив підтримку більшості підданих його царства (1 Цар. 12:1—17). Замість того щоб наслідувати нерозсудливий приклад Рехав’ама, з усіх сил старайтесь відверто спілкуватися зі своїми батьками. Діліться з ними своїми думками. Слухайтесь їхніх порад і переймайте їхню мудрість (Прип. 13:20).

11. Що може трапитись, якщо батьки недоступні?

¹¹ Батьки, якщо ви не хочете, аби ваші діти шукали порад у ровесників, будьте доступними і простими  в спілкуванні. Ось що написала одна сестра-підліток: «Як тільки я згадую ім’я якогось хлопця, мої батьки ніяковіють. Через це я почуваюсь незручно і не хочу продовжувати розмови». А інша молода сестра поділилася: «Багато підлітків прагне почути пораду від батьків, але якщо вони не сприймають їх серйозно, діти підуть до когось іншого, навіть до менш досвідченого». Якщо ви охоче і зі співчуттям слухаєте своїх дітей,— хоч би про що вони вам розповідали,— вони, скоріш за все, будуть відвертими з вами і радо прийматимуть ваші настанови.

12. Як реакція батьків може перешкоджати їхньому спілкуванню з дітьми?

¹² Зашкодити спілкуванню може також емоційна і негативна реакція батьків на те, що вони чують від дітей. Зрозуміло, християнські батьки хочуть захистити своїх дітей, адже в ці «останні дні» існує безліч небезпек, зокрема духовних (2 Тим. 3:1—5). Однак діти можуть сприймати батьківський захист як обмеження.

13. Чому батькам треба бути обачними, щоб не поспішати висловлювати свою думку?

¹³ Батьки роблять мудро, якщо не поспішають висловлювати свою думку. Щоправда, не завжди легко зберігати спокій, коли твоя дитина розповідає щось неприємне. Але важливо уважно слухати, перш ніж щось сказати. Мудрий цар Соломон написав: «Хто відповідає на слово, ще поки почув,— то глупота та сором йому» (Прип. 18:13). Якщо ви залишитесь спокійними, то почуєте більше і ваш син чи донька буде говорити далі. Ви зможете допомогти своїй дитині, якщо дослухаєте її до кінця. «Нерозважні» слова можуть свідчити про розгублене серце (Йова 6:1—3). Як люблячі батьки, слухайте дітей, намагайтесь їх зрозуміти і «лікувати» своєю мовою.

14. Чому дітям необхідно бути повільними на слова?

¹⁴ Діти, вам теж необхідно бути «повільними на слова». Не поспішайте заперечувати те, що вам говорять батьки, бо на них лежить даний Богом обов’язок навчати вас (Прип. 22:6). Можливо, вони опинялись у ситуаціях, в яких перебуваєте зараз ви. До того ж батьки можуть жалкувати про скоєні в юності помилки і щиро прагнути захистити вас від подібних промахів. Тому ставтеся до своїх батьків як до союзників і порадників, а не як до ворогів. (Прочитайте Приповістей 1:5). «Шануйте батька і матір» і покажіть їм, що ви любите їх так само, як вони вас. Завдяки цьому їм буде легше «виховувати [вас], використовуючи ті виховні заходи, які радить Єгова, і допомагаючи [вам] розвинути таке ж мислення, як у нього» (Еф. 6:2, 4).

15. Що допоможе нам зберігати спокій і бути терпеливими з тими, кого ми любимо?

¹⁵ Ми не завжди терпеливі з тими, кого любимо. Ось що писав апостол Павло «святим та вірним братам, котрі жили у Коло́сах і перебували в єдності з Христом»: «Чоловіки, не переставайте любити своїх дружин і не озлоблюйтесь на них... Батьки, не дратуйте своїх дітей, щоб вони не занепали духом» (Кол. 1:1, 2; 3:19, 21). Павло заохочував християн в Ефесі: «Відкиньте всіляку озлобленість,  гнів, лютість, крик та образливу мову» (Еф. 4:31). Розвиваймо довготерпіння, лагідність і самовладання — складові плоду Божого духу, які допоможуть нам залишатися спокійними навіть у важких ситуаціях (Гал. 5:22, 23).

16. Як Ісус виправив своїх учнів і чому його реакція викликає захоплення?

¹⁶ Батьки, подумайте про приклад Ісуса. Уявіть собі, яке напруження він відчував під час останньої вечері зі своїми апостолами. Ісус знав, що за кілька годин він вмиратиме повільною і болісною смертю. Від його вірності залежало освячення імені його Батька та спасіння людства. Все ж на тій вечері «зчинилась між [апостолами] гостра суперечка про те, хто з них найбільший». Ісус не кричав на них і не був різким. Натомість він спокійно розмовляв з апостолами. Ісус нагадав їм, що вони залишилися з ним у час випробувань. Хоча Сатана намагався просіяти їх, як пшеницю, Ісус висловив упевненість, що вони будуть вірними. Він навіть уклав з ними угоду (Луки 22:24—32).

17. Що допоможе дітям зберігати спокій?

¹⁷ Діти теж мають зберігати спокій. Особливо в підлітковому віці вони можуть думати, що настанови батьків свідчать про брак довіри. Хоча так іноді може видаватися, пам’ятайте: ваші батьки хвилюються за вас, тому що вас люблять. Якщо ви спокійно слухаєте їх і співпрацюєте з ними, то завоюєте їхню повагу і здобудете репутацію відповідальної людини. Завдяки цьому ви отримаєте більше свободи в певних сферах життя. Мудро виявляти самовладання. Одне прислів’я каже: «Глупак увесь свій гнів виявляє, а мудрий назад його стримує» (Прип. 29:11).

18. Як любов сприяє доброму обміну думками?

¹⁸ Дорогі батьки і діти, не знеохочуйтеся, якщо спілкування у вашій сім’ї не таке відверте, як ви того хотіли б. Продовжуйте працювати над цим і далі ходіть у правді (3 Ів. 4). У новому світі досконалі люди втішатимуться чудовим спілкуванням, без непорозумінь і суперечок. А сьогодні всі ми робимо те, про що пізніше жалкуємо. Тому не зволікаймо вибачатись. Охоче прощаймо. Будьмо «гармонійно поєднані в любові» (Кол. 2:2). Любов має велику силу. «Любов довготерпелива і добра... не дратується, не веде лічби обра́зам... Любов усе зносить, в усе вірить, на все надіється, все терпить» (1 Кор. 13:4—7). Тож продовжуйте виявляти любов. Тоді спілкування у вашій сім’ї буде процвітати, приноситиме вам радість і хвалу Єгові.