Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Що насправді стається після смерті?

Що насправді стається після смерті?

Що насправді стається після смерті?

«Усі душі безсмертні, навіть душі злих... Вони вічно спокутуватимуть свої гріхи у невгасимому вогні і ніколи не помруть, їхнім стражданням не буде кінця» (Климент Александрійський, один з письменників християнської церкви II і III сторіч).

ПОДІБНО до Климента Александрійського, усі, хто навчає, що пекло є місцем мук, вірять у безсмертя душі. Чи Біблія підтримує це вчення? Подивіться, як Боже Слово відповідає на подані нижче запитання.

Чи мала перша людина, Адам, безсмертну душу? Ось що говориться про створення Адама в Біблії у перекладі православного митрополита І. Огієнка: «Створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її,— і стала людина живою душею» (Буття 2:7). Зауважте, тут не сказано, що Адамові було дано душу.

Що чекало на Адама після того, як він згрішив? Бог не призначив йому вічних мук у пеклі. Натомість, як говориться в греко-католицькому перекладі І. Хоменка, Бог сказав: «В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох» (Буття 3:19, курсив наш). У цих Божих словах не міститься жодного натяку на те, що після смерті якась частина Адама продовжуватиме існувати. Коли Адам помер, померла душа.

Чи хтось з людей має безсмертну душу? Пророку Єзекіїлю Бог сказав: «Душа, що грішить,— вона помре» (Єзекіїля 18:4, Огієнко). Апостол Павло написав: «Через одного чоловіка [Адама] ввійшов у світ гріх, і з гріхом смерть, і таким чином смерть перейшла на всіх людей, бо всі згрішили» (Римлян 5:12, Хоменко). Отже, якщо всі люди грішні, то логічно, що всі душі помирають.

Чи мертва душа може щось знати або відчувати? У Божому Слові сказано: «Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають» (Екклезіяста 9:5, Хоменко). Описуючи, що відбувається з людиною після смерті, Біблія говорить: «Вийде дух — і він до землі повертається,— того дня його задуми гинуть!» (Псалом 146:4, Деркач). Якщо померлі «нічогісінько не знають» і їхні «задуми гинуть», то як вони можуть відчувати якісь муки в пеклі?

Ісус Христос говорив про смерть не як про стан свідомості, а як про сон * (Івана 11:11—14). Однак дехто твердить, що Ісус таки навчав про вогняне пекло, куди кидають грішників. Подивімось, чи це дійсно так.

[Примітка]