НЕРІДКО, дійшовши до першого вірша Євангелія Івана, перекладачі Біблії постають перед дилемою. У «Перекладі нового світу» цей вірш передано так: «На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було богом» (Івана 1:1). Деякі інші переклади кажуть, що Слово було «божественним», або щось подібне («Новий переклад Біблії» Джеймса Моффата, «Нова англійська Біблія»). Однак багато перекладів подають останню частину Івана 1:1 як «Слово було — Бог» (Хоменко).

Граматика грецької мови і контекст дають вагомі підстави вважати, що «Переклад нового світу» правильно передає останню частину вірша Івана 1:1 і що Слово не є Всемогутнім Богом, про якого йдеться раніше у вірші. Однак в декого можуть виникати сумніви стосовно цього, оскільки у грецькій мові першого століття не було неозначеного артикля. Тому варто розглянути переклад Біблії однією з мов, якою розмовляли у перших століттях нашої ери.

Йдеться про переклад саїдським діалектом коптської мови. Коптською розмовляли в Єгипті протягом  століть невдовзі після земного служіння Ісуса. А саїдський діалект лежав в основі літературної коптської мови. Ось що говорить словник «Анкор Байбл» про перші переклади Біблії коптською: «Оскільки [Єврейські Писання (переклад Септуагінта)] і [Християнські Грецькі Писання] були перекладені коптською протягом III століття н. е., то цей варіант перекладу зроблено на основі [грецьких рукописів], які значно старші за переважну більшість наявних сьогодні документів».

Коптський текст (саїдський діалект) особливо цікавий з двох причин. По-перше, згідно зі сказаним вище, він відображає, як люди розуміли Святе Письмо до IV століття н. е., коли вчення про Трійцю стало офіційною доктриною. По-друге, коптська граматика має важливу подібність з деякими сучасними мовами, зокрема англійською. Найдавніші переклади Християнських Грецьких Писань було здійснено на сирійську, латинську і коптську мови. Сирійська й латинська, так само як і тодішня грецька, не мали неозначеного артикля. Але він був у коптській мові. Більш того, професор Томас Ламден у своїй праці «Вступ до коптської граматики (саїдський діалект)» каже: «Використання артиклів у коптській, як означеного, так і неозначеного, відповідає вживанню артиклів в англійській мові».

Отже, згаданий коптський переклад допомагає побачити, як у давні часи люди розуміли слова з Івана 1:1. У ньому в останній частині вірша перед словом «бог» вжито неозначений артикль. Безсумнівно, в ті часи перекладачі розуміли, що слова Івана не вказували на те, що Ісус був Всемогутнім Богом. Як бачимо, Слово було богом, але не Всемогутнім.