Що робить Бог?

«Для чого стоїш Ти, о Господи, здалека, в час недолі ховаєшся?» (ПСАЛОМ 10:1).

ПОДИВІТЬСЯ на заголовки газет. Хіба вони не підтверджують, що ми живемо «в час недолі»? Можливо, ви теж пережили трагедію — стали жертвою злочину, нещасного випадку або втратили близьку людину. Ви, мабуть, запитували: «Куди дивиться Бог? Невже йому байдуже? Чи він взагалі існує?»

Люди нерідко розчаровуються в Богові через власні невиправдані сподівання. Розгляньмо приклад. Дитина сумує за батьком, який пішов на роботу, і дуже хоче, щоб він повернувся додому. Дитині здається, ніби її покинули. Протягом дня вона постійно запитує: «Де тато?»

Дитина помиляється, думаючи, що батько її покинув, адже саме в той час він працює, аби забезпечити сім’ю. Чи не схожі ми на цю дитину, коли відчайдушно запитуємо: «Де Бог?»

Наприклад, дехто бачить Бога в ролі судового виконавця, який без зволікань карає кривдника. Для інших Бог — наче небесний Святий Миколай чи Дід Мороз, котрий має роздавати усім подарунки: кому роботу, кому шлюбного партнера, а комусь виграшний лотерейний квиток.

Якщо Бог не встановлює справедливості відразу або не задовольняє якогось нашого прохання, чи це означає, що він байдужий до страждань і не розуміє наших потреб? Аж ніяк! По суті, якраз у цей момент Бог Єгова * працює на благо людської родини, хоча й вирішує справи, можливо, не так, як ми сподіваємось.

Що ж робить Бог? Аби знайти відповідь на це запитання, повернімось у час, коли люди зіпсували з ним свої стосунки.

Згубні наслідки гріха

Уявіть занедбаний будинок. Уже багато років за ним ніхто не доглядає. Колись він був дуже гарний, але тепер його фасад понищений, дах просів, а двері зірвані із завіс. Реставрувати такий будинок дуже важко, і на це потрібно немало часу.

Подумайте про шкоду, завдану людству 6000 років тому, коли Сатана, невидиме  духовне створіння, підбурив Адама та Єву до бунту проти Бога. До того перша людська пара мала досконале здоров’я і могла жити вічно разом з майбутніми нащадками (Буття 1:28). Проте коли Адам і Єва згрішили, вони, так би мовити, покалічили своїх ще ненароджених потомків.

Не слід применшувати згубні наслідки цього бунту. У Біблії сказано: «Через одного чоловіка [Адама] у світ увійшов гріх, а через гріх — смерть» (Римлян 5:12). Гріх Адама не лише приніс смерть, але й став перешкодою для добрих взаємин з Творцем і негативно вплинув на фізичний, психічний та емоційний стан усіх людей. Грішне людство — наче той занедбаний будинок. Праведний чоловік Йов реалістично описав наш стан, сказавши, що ми «короткоденні та повні печалями» (Йова 14:1).

Та чи Бог покинув людство після того, як Адам і Єва згрішили? Зовсім ні! Навпаки, з того часу наш небесний Батько вживає заходів, аби усунути наслідки гріха і повернути людству досконалість. Щоб зрозуміти, як він це робить, повернімось до прикладу про будинок і проаналізуймо три кроки, необхідні для його реставрації.

1. Власник, оглянувши пошкоджений будинок, має вирішити, зруйнувати його чи відновити.

Відразу після бунту в Едемі Бог Єгова проголосив свій намір повернути людство до його первісного стану. Ось що він сказав невидимому духу, який спричинив цей бунт: «Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту» (Буття 3:15).

З цих слів видно, що Єгова пообіцяв знищити того, хто підштовхнув людей до бунту в Едемі (Римлян 16:20; Об’явлення 12:9). Більш того, він передрік, що обіцяне «насіння» викупить людство з рабства гріха * (1 Івана 3:8). Божі обіцянки свідчать про те, що Творець хоче відновити, а не зруйнувати своє твориво. Але для відродження людства знадобиться багато часу.

2. Архітектор розробляє план, на якому відображено всі етапи відбудови.

Бог Єгова дав ізраїльтянам Закон і проект храму, в якому вони мали поклонятись йому. У Біблії сказано: «Все це — тінь майбутнього» (Колосян 2:17). Подібно до архітекторського плану, закони і храм символізували щось більш величне.

 Наприклад, ізраїльтяни складали в жертву тварин, аби отримати прощення гріхів (Левит 17:11). Це служило прообразом більшої жертви, принесеної через багато століть. Вона мала назавжди визволити людство від гріха *. Побудова скинії і храму вказувала на кроки, котрі повинен був зробити Месія: від його жертовної смерті і до часу, коли він піднявся на небо. (Дивіться  схему на сторінці 7).

3. Власник обирає будівничого, який відновить дім згідно з накресленим планом.

Ісус став обіцяним Месією, який мав віддати власне життя заради спасіння людства. На це пророчо вказували жертви ізраїльтян. Не дивно, що Іван Хреститель назвав Ісуса «Агнцем Божим, який покінчить з гріхом світу» (Івана 1:29). Ісус охоче погодився виконати цю місію, як видно з його слів: «Я зійшов з неба, щоб виконувати не власну волю, а волю того, хто мене послав» (Івана 6:38).

Згідно з Божою волею Ісус не тільки мав «дати душу свою як викуп за багатьох», але й укласти зі своїми послідовниками угоду про Царство (Матвія 20:28; Луки 22:29, 30). За допомогою того Царства Бог здійснить свій намір щодо людства. Звістка про Боже Царство є справді «доброю новиною», адже вона говорить про встановлення небесного уряду, який невдовзі наведе на землі лад * (Матвія 24:14; Даниїла 2:44).

Бог обов’язково відновить втрачене

Перед тим як піднятись на небо, Ісус наказав своїм учням: «Ідіть та робіть учнями людей з усіх народів, хрестячи їх в ім’я Батька, і Сина, і святого духу... І я буду з вами всі дні, аж до закінчення цієї системи» (Матвія 28:19, 20).

Отже, відродження людства не мало припинитися зі смертю Ісуса. Воно повинне було тривати до часу «закінчення цієї системи», коли Боже Царство почне здійснювати свою владу на землі. Цей час вже настав. Саме тепер ми бачимо сповнення ознаки, яку дав Ісус, щоб ми могли розпізнати «закінчення цієї системи» * (Матвія 24:3—14; Луки 21:7—11; 2 Тимофія 3:1—5).

Свідки Єгови виконують наказ Ісуса і проповідують добру новину про Боже Царство в 236 країнах і територіях. По суті, журнал, який ви зараз читаєте, видається з метою допомогти людям більше дізнатись про Царство Бога. На 2-й сторінці кожного випуску є такі слова: «“Вартова башта” потішає людей доброю новиною про те, що Боже Царство — встановлений у небі уряд — незабаром покладе край усьому злу і перемінить землю на рай. Часопис зміцнює віру в Ісуса Христа, який помер, щоб ми могли отримати вічне життя, і який тепер стоїть на чолі Божого Царства».

Звичайно, сьогодні ми часто чуємо про терористичні акти чи стихійні лиха. Можливо, горе торкнулося і вас. Однак, досліджуючи Біблію, ви переконаєтесь, що Бог не покинув людей. Навпаки, «він недалеко від кожного з нас» (Дії 17:27). Більш того, Бог обов’язково виконає свою обіцянку — поверне те, що втратили наші прабатьки (Ісаї 55:11).

[Примітки]

 [Таблиця/Ілюстрації на сторінці 7]

 (Повністю форматований текст дивіться в публікації)

«Взірець дійсного». Прообразом чого була скинія

ЖЕРТОВНИК

Готовність Бога прийняти жертву Ісуса (ЄВРЕЇВ 13:10—12).

ПЕРВОСВЯЩЕНИК

Ісус (ЄВРЕЇВ 9:11).

1. У день Окуплення первосвященик приносив жертву за гріхи народу (ЛЕВИТ 16:15, 29—31).

1. 14 нісана 33 року н. е. Ісус віддав заради нас своє життя (ЄВРЕЇВ 10:5—10; 1 ІВАНА 2:1, 2).

СВЯТЕ

Становище Ісуса після того, як він був помазаний Божим духом (МАТВІЯ 3:16, 17; РИМЛЯН 8:14—17; ЄВРЕЇВ 5:4—6).

ЗАВІСА

Фізичне тіло Ісуса, яке було перепоною між земним і небесним життям (1 КОРИНФЯН 15:44, 50; ЄВРЕЇВ 6:19, 20; 10:19, 20).

2. Первосвященик заходив зі Святого у Найсвятіше, які розділяла завіса.

2. Ісус зайшов за завісу, коли після воскресіння піднявся на небо, «щоб стати за нас перед лицем Бога» (ЄВРЕЇВ 9:24—28).

НАЙСВЯТІШЕ

Небо (ЄВРЕЇВ 9:24).

3. У Найсвятішому первосвященик кропив кров’ю жертв перед ковчегом угоди (ЛЕВИТ 16:12—14).

3. З’явившись перед Богом з ціною своєї пролитої крові, Ісус викупив нас з рабства гріха (ЄВРЕЇВ 9:12, 24; 1 ПЕТРА 3:21, 22).