РОЗДІЛ 7

Чи я готовий жити окремо від батьків?

«Іноді мені здається, що мене не поважають, бо мені вже 19, а я і далі живу з батьками. Вважається, що людина не стане дорослою, поки не почне жити самостійно» (Кеті).

«Мені скоро буде 20, і мене дуже дратує, що я не можу жити так, як хочеться. Думаю, що піду жити окремо» (Фіона).

ПРАГНЕННЯ незалежності може з’явитися у тебе задовго до того, як ти будеш готовий залишити батьківський дім. І таке прагнення цілком нормальне. Зрештою, як говорилося в розділі 3, початковий Божий намір полягав у тому, щоб діти виростали і, покинувши батька і матір, створювали власні сім’ї (Буття 2:23, 24; Марка 10:7, 8). Але як дізнатися, чи ти справді готовий жити окремо від батьків? Ти маєш відповісти на три важливі запитання. Запитання перше.

 Які мої спонуки?

Вибери з наведеного нижче списку причини, з яких ти хотів би жити окремо від батьків. Пронумеруй їх у порядку важливості.

․․․․․ Втекти від домашніх проблем

․․․․․ Мати більше свободи

․․․․․ Справити враження на друзів

․․․․․ Допомогти другу, який хоче з кимось наймати помешкання

․․․․․ Служити добровольцем в іншій місцевості

․․․․․ Здобути досвід

․․․․․ Полегшити фінансовий тягар батьків

․․․․․ Інше ․․․․․

Жодна з цих причин не є поганою сама по собі — все залежить від твоїх спонук. Скажімо, якщо ти просто втікаєш від обмежень, які накладають на тебе батьки, то можеш гірко розчаруватися.

Коли Даніелі було 20 років, вона деякий час жила окремо від батьків. За цей період вона багато чого навчилася. Ось що вона розповідає: «Ми всі мусимо в чомусь себе обмежувати. Коли ти живеш самостійно, тебе обмежує графік роботи або скромний бюджет». А Кармен, яка півроку жила в іншій країні, розповідає: «Було добре, але мені постійно бракувало часу! Я мусила все встигнути: поприбирати, щось відремонтувати, виполоти бур’яни, пошурувати підлогу, попрати і таке інше».

Не роби поспішного рішення і не дозволяй іншим підштовхувати тебе до нього (Приповістей 29:20). Навіть якщо в тебе є вагомі причини залишити батьківський дім, то самих добрих намірів недостатньо. Ти повинен оволодіти необхідними навичками. Тому напрошується друге запитання.

Чи я готовий?

Самостійне життя можна порівняти з походом у незнайому  місцевість. Чи ти вирушиш у подорож, якщо не вмієш розбити намет, розвести вогнище, приготувати їжу або орієнтуватися по карті? Мабуть, ні! Проте багато молодих людей ідуть з дому, хоча не готові виконувати щоденні домашні обов’язки.

Мудрий цар Соломон сказав, що «далекоглядна [людина] обмірковує кроки свої» (Приповістей 14:15, НС). Щоб зрозуміти, чи ти готовий до цього кроку, розглянь подані далі пункти. Постав ✔ навпроти того, що ти вже вмієш, і Х навпроти того, чого тобі ще треба навчитися.

□ Мудро розпоряджатися грішми. «Я ніколи сама не оплачувала своїх витрат,— каже 19-річна Світлана.— Я боюся, що коли піду з дому, то не зумію розпоряджатися грішми». Як можна цього навчитись?

У Біблії говориться: «Хай послухає мудрий — і примножить науку» (Приповістей 1:5). Чому б не запитати батьків, скільки грошей у місяць треба на одну людину, щоб заплатити за помешкання, за продукти харчування і покрити витрати на транспорт чи утримання власного автомобіля? Потім попроси батьків, щоб вони допомогли тобі навчитись складати бюджет та оплачувати рахунки *.

 □ Виконувати хатню роботу. Як зізнається 17-річний Богдан, найбільше його лякає те, що, почавши жити самостійно, він буде змушений сам прати свій одяг. Як дізнатися, чи ти готовий виконувати щоденні домашні обов’язки? Ерон, якому 20 років, радить: «Спробуй цілий тиждень жити так, ніби ти живеш сам. Їж лише те, що купиш за власні гроші і що сам приготуєш. Носи одяг, який ти сам виправ і попрасував. Сам прибирай помешкання. Намагайся всюди добиратися самостійно, нехай ніхто тебе не підвозить». Прислухавшись до цієї поради, ти, по-перше, здобудеш практичні навички і, по-друге, будеш більше цінувати те, що роблять батьки.

□ Вміти ладнати з іншими. Чи ти легко знаходиш спільну мову з батьками, а також з братами і сестрами? Якщо ні, то чи тобі здається, що жити з другом буде легше? Але поміркуй над тим, що сказала 18-річна Єва: «Дві мої подруги почали разом знімати помешкання. До того вони були просто нерозлийвода, але зжитися так і не змогли. Одна була охайною, а друга — неакуратною. Для однієї духовні справи були важливі, а для другої — не дуже. Тож у них нічого не вийшло!»

 Який же вихід? Вісімнадцятилітня Ерін каже: «Поки ти живеш вдома, ти можеш вчитися знаходити з людьми спільну мову. Ти вчишся вирішувати проблеми і йти на поступки. Я бачу, що ті, хто покидає дім через конфлікти з батьками, втікають від труднощів, а не вчаться їх вирішувати».

□ Регулярно виділяти час на духовні справи. Дехто йде з дому тільки тому, що не хоче разом з батьками займатися духовними справами. Інші мають намір і далі підтримувати свою духовність, але з часом втрачають добрі духовні звички. Як не допустити, щоб твоя «віра розбилась, немов корабель»? * (1 Тимофія 1:19).

Бог Єгова хоче, щоб ми були особисто переконані в тому, в що віримо (Римлян 12:1, 2). Тож склади графік особистого вивчення Біблії та інших духовних занять і тримайся його. Познач у календарі все, що ти запланував, і спробуй дотримуватись свого графіка впродовж місяця без нагадувань батьків.

І зрештою, ми підійшли до третього запитання.

Чого я прагну?

Чи ти плануєш піти з дому, бо хочеш втекти від проблем? Чи хочеш вирватися з-під влади батьків?  Якщо так, то ти зосереджуєшся на тому, що залишаєш, і не думаєш, що тебе чекає попереду. Але це все одно, що їхати на машині, дивлячись тільки у дзеркало заднього виду. Якщо водій зосереджується на тому, що залишається позаду, він не бачить того, що попереду. Чого вчить цей приклад? Думай не тільки про те, щоб покинути дім, а й про те, яку гідну мету ти міг би перед собою поставити.

Деякі молоді Свідки Єгови переїжджають проповідувати в іншу місцевість у своїй країні чи навіть за кордон. Дехто їде допомагати в будівництві місць поклоніння або служити у філіалі Свідків Єгови. А хтось вирішує деякий час пожити окремо, перш ніж одружитися *.

Хоч би яку мету ти перед собою ставив, необхідно добре все обдумати. «Думки пильного лиш на достаток ведуть,— говориться в Біблії,— а всякий квапливий — на збиток» (Приповістей 21:5). Прислухайся до порад батьків (Приповістей 23:22). Молись до Бога. І, перш ніж вирішити, що робити далі, добре обдумай біблійні принципи, які ми щойно обговорили.

Питання не в тому, чи ти готовий піти з дому, а в тому, чи ти готовий жити самостійно. Якщо так, то, можливо, невдовзі ти розпочнеш нове життя.

[Примітки]

КЛЮЧОВИЙ ВІРШ

“Покине чоловік батька і матір” (Матвія 19:5).

ПОРАДА

Спробуй певний час повністю покривати витрати батьків на твоє харчування, проживання та інше. Якщо ж ти не можеш або не хочеш робити цього, то навряд чи ти готовий до самостійного життя.

ЧИ ТИ ЗНАЄШ...?

Чи будеш ти щасливий, почавши самостійне життя, залежить від того, чому ти йдеш з батьківського дому.

ПЛАН ДІЙ!

Я хочу піти від батьків заради того, щоб... ․․․․․

Запитання, які я хочу поставити своїм батькам: ․․․․․

ЯК ВВАЖАЄШ?

● Яку користь ти отримаєш, залишившись з батьками, навіть якщо тобі нелегко жити вдома?

● Як ти можеш принести користь своїй сім’ї і підготуватись до самостійного життя, поки живеш з батьками?

[Вставка на сторінці 52]

“Прагнути незалежності нормально. Але якщо ти хочеш піти від батьків тільки тому, що не бажаєш підкорятися їхнім правилам, значить, ти не готовий до самостійного життя” (Ерон).

[Ілюстрація на сторінках 50, 51]

Самостійне життя можна порівняти з походом у незнайому місцевість: перш ніж вирушити в дорогу, тобі треба оволодіти необхідними навичками